Родзинки досвіду


Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Кам’яна Криниця

Ульяновського району Кіровоградської області











Вчитель Льошенко С.А.

Вказати частини мови

Із кольорових камінців-слів викласти узор.

Найдорожче, добро, в, народ, його, кожний, це, мова, найбільше, і.

(вказати частини мови)

__________________________________________________________



Хто  швидше назве:
а)  суфікси у прикметниках;
б) групу прикметників за кінцевим приголосним основи?
Чорнявий, народний, заморський, весняний, нездо­ланний, тематичний, баштанний, соковитий, грайли­вий, золотистий, товаришів, височенний, синонімічний.

_________________________________________________________________
Хто швидше і правильніше дасть відповіді на питання і ви­значить у словах-відповідях (прикметниках) суфікси?
Як називається:
а)  людина, яка має освіту;
б)  людина, яка завжди чинить справедливо;
в)  людина, що завжди поводиться культурно;
г) козаки,   що   в   давнину   жили   на   острові   Хортиця   на
Дніпрі;
д) ліс, в якому ростуть лише сосни і ялини;
є) фігурка, виготовлена з глини?

________________________________________________________________
Хто більше запише прикметників, що означають!
а)  ознаку предмета за кольором;
б)  ознаку предмета за розміром;
в)  ознаку предмета за формою;
г) зовнішні і внутрішні властивості предмета чи особи?
Примітка: у записаних прикметниках необхідно вжити суфікси на означення зменшеності і пестливості, суфікси -іш-, -ш-, -енн-, -овит-, -ост-.

_______________________________________________________________

Які прикметники після додавання прийменників до поданих іменників можна утворити префіксально-суфіксальним способом?
Гора, зоря, хмари, природа, захід, зима, вітер.



І. Спишіть. Виконайте словотвірний розбір дієслів, утворених префіксальним способом.
1. Покажи мені сонце, що в бурі суворе, Покажи ту людину, що бурю поборе. 2. Відсій кукіль і відбери зерно, Посій його й не жди, як зійде ряснотою, А праг­ненням своїм і працею крутою Доглянь і перевір, Яке на зріст воно. 3. Серце, мій сурмач, Моя струна, як треба, то подвійся, вдесятерись, як треба пла­кать — плач. Пали, гнівись, лиш з правди не посмійся. (З тв. А. Малишка.)

_________________________________________________________________

НА КОЖНУ ОСОБУ
Ведучий записує на дошці два дієслова і пропонує скласти з ними речення, щоб дієслово вживалося в усіх особах однини (перша   команда)   і в  усіх  особах  множини   (друга   команда).
Дієслова для гри: допомагати, запросити, зрозумі­ти, виграти.
Завдання можна ускладнити, запропонувавши конкретну те­му для складання речень, наприклад, «На уроці мови», «Поїздка до друзів» та інші.

_________________________________________________________________

І. Запишіть речення. Визначте твірні основи і способи тво­рення дієслів. До якої дієвідміни належить дієслово прилетять? Чому?
I.   Прилетять журавлі із далеких країн, про весну в вишині закурличуть.
2. Швидко гру­день повіє крилатий, і простелиться сніг, наче Дим.

Визначте час, вид, спосіб творення дієслів.

_________________________________________________________________

НЕ ЗУПИНИ ПОТІК СЛІВ
Один з учнів називає дієслово в неозначеній формі і про­понує утворити товаришам нові дієслова префіксальним спосо­бом. Виграє той, хто останнім назве новоутворене дієслово.
Як базові, можна використати такі дієслова: строчити, су­шити, молоти, нести, сіяти.



Картка                                      
1.  Скажіть, з якого твору Т. Г. Шевченка ці рядки:
                      «Між горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.
А понад ним зеленіють
Широкії села,
А у селах у веселих
І люди веселі».
Поясніть їх зміст, вкажіть на художні засоби та  їхню роль у змалюванні цієї картини.
2.  Намалюйте схему віршового розміру вірша
Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати...»:
«Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть...
__________________________________________________________________________________

Картка                                      
1.  Скажіть,   з якого твору Т. Г. Шевченка ці   рядки:
«Село неначе погоріло,
                      Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..»
Поясніть їх зміст, вкажіть на художні засоби та їхню роль у змалюванні цієї картини.
2.    Подумайте, з якою інтонацією та в якому темпі слід
читати уривок з вірша Т. Г. Шевченка «І виріс я на
чужині...» від слів: «А як не бачиш того лиха....»—до
кінця. Виділіть під час читання слова з логічними наго­лосами.
_____________________________________________________________________________________________
                                   
Картка
1.         У яких відомих вам творах Т. Г.Шевченка змальо­вано тяжке становище людей у кріпацькому селі? Розкажіть, використовуючи вислови Т. Г. Шевченка, як поет описує життя закріпачених селян.
2.         Ходом шахового слона, не заходячи двічі в ту саму клітинку, прочитайте уривок з поезії
Т. Г. Шевченка. З якого вірша ці рядки?




КРОСВОРД
(За уривком «Ранок у лісі»)

По   горизонталі:
6. Означення до слова проміння.
8. Означення до слова голос,  яке  вказує,  що голоси пташок були тихі, поодинокі.
10.       Опис природи в літературному творі.
11.       Хто в той час, коли навкруги тихо, мертво, проки­неться, «непевним голосом обізветься зі свого затишку»?

14.      Що «блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу»?
15.      Синонім до слова прокинувся (ліс).
16.      Що «то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів»?
18. Хто відчуває зміну на небі і «витяга цікаву мордоч­ку до кривавої смуги обрію»?
20.       Означення в описі зайця.
21.       Дієслово, яким письменник говорить про небо, немов про живу істоту.
22.       Що «золотими смугами впало на синю від роси тра­ву на галяві»?
23.       Означення в описі сарни.
24.       Означення до слова ліс.

По   вертикалі:
1.       Що дрімає в передранішній тиші?
2.       Опис в літературному творі зовнішнього вигляду людини.
   3. Що «розітнулося в гущині» і «полинуло   високо — туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами».
4.        Антонім до слова дрімає, вжитий в описі пробуд­ження лісу.
5.        Слово, яке зображує ліс, наче живу істоту, і повто­рюється в картині ранку.
7. Одне із слів, яким письменник говорить про небо, немов про живу істоту.
9. Хто «причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі і немов порина ввесь у море лісових згуків»?
11.      Що «золотими    смугами    впало на    синю від роси траву на галяві»?
12.      Про що сказано:  «непорушно стоять... загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою»?
13.      Означення до слова голос, яким виражено пробуд­ження пташок.

17.      Що «мов руки, простяглось до лісу, обняло його»?
18.      Хто «вискакує з гущини... і, зачарована чудовим кон­цертом, зупиняється»?
19.      Хто зашепотів, «оповідаючи сни свої»?




ХТО ПРАВИЛЬНО СКЛАДЕ?
Кожний рядок вірша написаний на окремій смужці паперу. Ведучий перемішує смужки і роздає командам.
Кожна команда одержує по одному комплекту смужок і за визначений час повинна скласти із розрізнених рядків вірш. Виграє та команда, яка швидше правильно виконає завдання.


ОБЛІТАЮТЬ КВІТИ, ОБРИВАЄ ВІТЕР

ПЕЛЮСТКИ ПЕЧАЛЬНІ В СИНІЙ  ТИШИНІ

ПО САДАХ ПУСТИННИХ ЇДЕ   ГОРДОВИТО

ОСІНЬ ЖОВТОКОСА НА  БАСКІМ КОНІ

В ДАЛЕЧІНЬ ХОЛОДНУ БЕЗ ЖАЛЮ ЗА ЛІТОМ

СИНЬООКА ОСІНЬ ЇДЕ  НАВМАННЯ.

В'ЯНЕ ВСЕ НАВКОЛО. ДЕ ПРОЙДУТЬ КОПИТА.

ЗОЛОТІ КОПИТА ЧОРНОГО   КОНЯ.

ОБЛІТАЮТЬ КВІТИ, ОБРИВАЄ ВІТЕР

ПЕЛЮСТКИ ПЕЧАЛЬНІ Й РОЗКИДА КРУГОМ.

СКРІЗЬ ЯКАСЬ ПОКОРА В ТИШИНІ РОЗЛИТА,

І БЕРІЗКА ГОЛА МЕРЗНЕ ПІД ВІКНОМ.



Матеріали можна скачати тут :











 






Немає коментарів:

Дописати коментар