Українська література

УПЧ "Поразка - це наука. Ніяка перемога так не вчить "

(за романом Ліни Костенко «Берестечко»)

https://drive.google.com/open?id=0Bygzo126J_MaMlJkb0xZb3FLRUk

Гоголь https://drive.google.com/open?id=0Bygzo126J_MaTGRnUkd3ZF93Vkk

Коцюбинський система уроків + Ілюстрації https://drive.google.com/open?id=0Bygzo126J_MaV0NlVU13QjhpdzA

Франко https://drive.google.com/open?id=0Bygzo126J_MaazFEc092dEMzZXM

Цикл уроків по творчості В.Чемериса + Вітька + Галя https://drive.google.com/open?id=0Bygzo126J_MaNVQ1QXJwWDdWVEE

Тести + Розробки уроків https://drive.google.com/open?id=0Bygzo126J_MadkVNZzU3aXRHWDA

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського

Підсумковий урок

за творчістю Лесі Українки

та Василя Стефаника

(Тестовий контроль)

  

Підготувала вчитель

української мови і літератури

ЗШ І-ІІІ ст. с. Кам’яна Криниця

Ульяновського району

Кіровоградської області

Льошенко С.А.

2010 рік

Підсумковий урок за творчістю Лесі Українки та Василя Стефаника

Мета: формувати вміння учнів узагальнювати вивчене, висловлювати власну думку, доводити чи спростовувати висловлювання іншої людини; перевірити рівень знань учнів із вивченої теми; розвивати писемне мовлення, пам’ять, логічне мислення; виховувати уважність, самостійність, організованість, сприяти вихованню моральних чеснот та почуття гордості за наших національних геніїв

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. Тестовий контроль.

(І рівень – кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом, ІІ рівень – кожне питання по 0,5 б. (в сумі – 1,5 б.), ІІІ рівень – 1,5 б.)

 Леся Українка

І варіант

І рівень

Виберіть один правильний варіант відповіді

1. Леся Українка народилася в

а) Києві;

б) Львові;

в) Колодяжному;

г) Новограді-Волинському

2. Навчалася Леся Українка

а) вдома;

б) в гімназії;

в) за кордоном;

г) у духовному училищі.

3. Найпоширеніший псевдонім матері Лесі Українки

а) Олена Косач;

б) Лариса Косач;

в) Олена Пчілка;

г) Олена Драгоманова.

4. Як називався перший вірш Лесі Українки?

а) «Надія»;

б) «Конвалія»;

в) «Мрія»;

г) «Як дитиною, бувало …».

5. У скільки років був написаний перший вірш?

а) у 10;

б) у 12;

в) у 9;

г) у 15;

6. Перша збірка поетеси

а) «Думи і мрії»;

б) «Відгуки»;

в) «Сафо»;

г) «На крилах пісень»;

7. Який підручник написала Леся Українка для своїх сестер

а) Буквар;

б) Історія української літератури;

в) Стародавня історія східних народів;

г) Історія зарубіжної літератури;

8. Біля ліжка хворого друга за одну ніч була написана поема

а) «Одержима»;

б) «Лісова пісня»;

в) «Давня казка»;

г) «Блакитна троянда»;

9. З якої поезії ці рядки?

«Месники дужі приймуть мою зброю,

Кинуться з нею одважно до бою…»

а) «Напис в руїні»;

б) «Слово, чому ти не твердая криця»;

в) «Contra spem spero»;

г) «Дим»;

ІІ рівень

Виберіть два чи більше правильних варіантів відповіді:

1. Вкажіть поетичні збірки, що належать перу Лесі Українки

а) «Баляди і розкази»;

б) «На крилах пісень»;

в) «Зів’яле листя»;

г) «Думи і мрії»; 

ґ) «Відгуки»;

д) «З вершин і низин»;

2. Які тропи яскраво виражені у наведених нижче рядках?

О, сліз таких вже вилито чимало, –

Країна ціла може в них втопитись;

Доволі вже їм литись, –

Що сльози там, де навіть крові мало!

а) Гіпербола;

б) епітет;

в) риторичне речення;

г) метафора;

3. Які твори Лесі Українки належать до прози?

а) «Давня казка»;

б) «Жаль»;

в) «Біда навчить

г) «Лісова пісня»;

ґ) «Камінний господар»;

д) «Лелії»;

ІІІ рівень

Письмово доведіть або спростуйте одну із тез:

а) Лесю Українку можна назвати «геніальною жінкою» (Михайло Павлик).             б) Утвердження людської мрії, хвала високим, благородним почуттям, віра в перемогу краси життя над мороком мертвеччини – такий зміст втілюють образи «Лісової пісні» (Іван Денисюк).

ІІ варіант

І рівень

Виберіть один правильний варіант відповіді

1. Роки життя Лесі Українки

а) 1864 – 1913;

б) 1856 – 1915;

в) 1871 – 1913;

г) 1814 – 1961;

2. Справжнє ім’я Лесі Українки

а) Лариса Косач;

б) Олена Косач;

в) Олена Пчілка;

г) Леся Квітка ;

 3. Дядьком Лесі Українки був

а) Микола Лисенко;

б) Михайло Драгоманов;

в) Михайло Старицький;

г) Петро Косач;

 4. Які твори Лесі Українки опубліковано першими у журналі «Зоря»?

а) «Конвалія», «Сафо»;

б) «Надія», «Слово, чому ти не твердая криця»;

в) «Contra spem spero», «І все-таки до тебе думка лине»;

г) «Дим», «Стояла я і слухала весну»;

5. Вірш «Надія» присвячено:

а) дядькові;

б) матері;

в) братові;

г) тітці;

 6. Кому Леся Українка присвятила цикл поезій «Сльози – перли»?

а) Михайлу Драгоманову;

б) Тарасу Шевченку;

в) Івану Франкові;

г) Михайлу Коцюбинському;

7. Яку поетичну збірку Лесі Українки було заборонено царською цензурою?

а) «На крилах пісень»;

б) «Відгуки»;

в) «Думи і мрії»;

г) «Невільничі пісні»;

 8. Де і коли померла Леся Українка?

а) м. Київ, 1913 р;

б) м. Сурамі, 1916;

в) Єгипет, 1916;

г) м. Сурамі, 1913;

 9. З якої поезії ці рядки?

«Так, я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні…»

а) «Надія»;

б) «Contra spem spero»;

в) «Слово, чому ти не твердая криця»;

г) «І все-таки до тебе думка лине»;

  

ІІ рівень

Виберіть два чи більше правильних варіантів відповіді:

1. Вкажіть твори Лесі Українки, написані в жанрі драматичної поеми

а) «Давня казка»;

б) «Одержима»;

в) «Бояриня»;

г) «Кассандра»;

ґ) «Лісова пісня»;

д) «Хвиля»;

 2. Вкажіть поетичні збірки, що не належать перу Лесі Українки

а) «На крилах пісень»;

б) «З вершин і низин»;

в) «Зів’яле листя»;

г) «Відгуки»;

ґ) «Думи і мрії»;

д) «Мій Ізмарагд»;

 3. Які тропи яскраво виражені у наведених нижче рядках?

Як маємо жити в ганебній неволі,

Хай смертна темнота нам очі застеле…

а) гіпербола

б) епітет

в) метонімія

г)метафора.

ІІІ рівень

Письмово доведіть або спростуйте одну із тез:

а) Драма-феєрія «Лісова пісня» - це «переможний спів кохання».

 б) На думку Лесі Українки, Поезія – «тая країна, де щастя і горе однаково милі, тая країна, де усміх і сльози однаково ясні, тая країна, де чола підводять похилі, де не сльозами, а співом ридають нещасні…»

Василь Стефаник

І варіант

І рівень

Виберіть один правильний варіант відповіді:

1. Василь Стефаник народився

а) на Закарпатті;

б) на Буковині;

в) на Івано-Франківщині;

г) на Львівщині;

2. Перша збірка новел В. Стефаника називається:

а) «Кленові листочки»;

б) «Синя книжечка»;

в) «Сини»;

г) «Дорога»;

3. Які слова найточніше характеризують сутність творчого доробку    

           В. Стефаника?

а) «поет мужицької розпуки»;

б) «основоположник української літератури»;

в) «сонцепоклонник»;

г) «ніжний лірик»;

4. Який твір випадає з логічного ряду?

а) «Марія»;

б) «Сини»;

в) «Камінний хрест»;

              г) «Дід Гриць»; 
             (стрілецька тематика)

5. Проблему еміграції Стефаник порушує в новелі

а) «Палій»;

б) «Виводили з села»;

в) «Камінний хрест»;

г) «Лесева фамілія»;

6. Індивідуальну стильову манеру В. Стефаника визначають:

а) об’єктивний тип розповіді;

б) глибокий психологізм;

в) розгорнутий сюжет;

г) романтичне зображення подій;

 7. Який троп не зустрічається в поданих словах:

«Гриць скреготав зубами, аж гомін лугом розходився, і чув на грудях довгий огневий пас, що його пік у серце і в голову».

а) синекдоха;

б) гіпербола;

в) епітет;

г) метафора;

 8. Ідея новели «Камінний хрест»

а) Іван Дідух – зрадник національних інтересів;

б) животворна любов автора до народу, співчуття знедоленим;

в) Америка – країна щастя;

г) еміграція – одна з кращих сторінок нашої історії;

 9. Яка з названих нижче ознак не характерна для експресіонізму?

а) увага до простих характерів;

б) пошуки витоків людського зла;

в) висвітлення протилежних понять «прекрасне – потворне»;

г) бажання жити за критеріями ідеалу, а не буднів;

 ІІ рівень

Виберіть два чи більше правильних варіантів відповіді:

1. Які образи-символи зустрічаються в новелі «Камінний хрест»?

а) хрест;

б) хустка;

в) горб;

г) прізвище героя;

ґ) заступ;

д) хліб;

 2. Хто входив до «Покутської трійці»?

а) Василь Стефаник;

б) Яків Головацький;

в) Іван Вагилевич;

г) Лесь Мартович;

ґ) Марко Черемшина;

д) Маркіян Шашкевич;

 3. Перу Стефаника належать твори:

а) «На камені»;

б) «Новина»;

в) «Стратився»;

г) «Сміх»;

ґ) «Сини»;

д) «Камінний хрест»;

ІІІ рівень

Доведіть або спростуйте тезу

«… Він (Стефаник) уміє найпростішими засобами справити якнайбільше враження». (Леся Українка)

ІІ варіант

І рівень

Виберіть один правильний варіант відповіді:

1. Роки життя В. Стефаника

а) 1856 – 1916;

б) 1871 – 1936;

в) 1870 – 1938;

г) 1871 – 1913;

 2. Де народився В. Стефаник?

а) с. Русів (на Івано-Франківщині);

б) с. Нагуєвичі (на Львівщині);

в) м. Снятин (на Івано-Франківщині);

г) м. Бар (на Вінничині);

3. Стефаник був студентом університету й факультету:

а) Віденського, філософського;

б) Львівського, філософського;

в) Краківського, медичного;

г) Чернівецького, філологічного;

 4. Яка з наведених нижче фраз найточніше характеризує авторський стиль          В. Стефаника

а) «поет мужицької розпуки» (М. Черемшина);

б) «Кажуть, я песиміст. Але це неправда. Я оптиміст» (В. Стефаник);

в) «пишна троянда в саду української літератури» (М. Старицький);

г) «…як коротко, як сильно й страшно пише ця людина» (М. Горький);

 5. Який твір випадає з логічного ряду?

а) «Марія»;

б) «Сини»;

в) «Дід Гриць»;

г) «Новина»;

6. Темі національно-визвольних змагань присвячена новела:

а) «Новина»;

б) «Палій»;

в) «Камінний хрест»;

г) «Синя книжечка»;

 7. Коли вийшла друком перша збірка В. Стефаника «Синя книжечка»?

а) 1899 р.;

б) 1895 р.;

в) 1897 р.;

г) 1905 р.;

 8. Який троп не зустрічається в наведених нижче словах?

«Ціла хата заридала, як би хмара плачу, що нависла над селом, пірвалася»

а) гіпербола;

б) епітет;

в) порівняння;

г) метафора;

 9. Як називалося творче об’єднання митців-земляків, у яке входив   В. Стефаник?

а) «Просвіта»;

б) «Руська трійця»;

в) «Покутська трійця»;

г) «Русалка Дністрова»;

     ІІ рівень

Виберіть два чи більше правильних варіантів відповіді:

1. Василь Стефаник працював у жанрах:

а) оповідання;

б) повісті;

в) новели;

г) лірики;

ґ) поезії у прозі;

д) етюду;

 2. Автором яких збірок є В. Стефаник?

а) «Синя книжечка»;

б) «Відгуки»;

в) «Камінний хрест»;

г) «Дорога»;

ґ) «Думи і мрії»;

д) «Моє слово»;

 3. Які з названих нижче ознак характерні для експресіонізму?

а) увага до простих характерів;

б) соціальна зумовленість характеру людини;

в) історизм у відтворенні явищ дійсності;

г) заглиблення у проблему вини і кари;

ґ) дослідження сенсу страждання і смерті людини;

д) висвітлення протилежних понять «прекрасне – потворне»;

ІІІ рівень

Доведіть або спростуйте тезу:

Новели В. Стефаника – не просто зображення селянської нужди, а «… се трагедії душі, конфлікти та драми, що можуть повторитися в душі кожного, і власне в тім… їх велика сила, їх потрясаючий вплив на душу читача»

                                                                                                               (І. Франко)

    Урок за творчістю Т.Г.Шевченка. «Сон»
                   («У всякого своя доля»).                     

Урок за творчістю Т.Г.Шевченка. «Сон» («У всякого своя доля»).

Сатиричний пафос поеми, його спрямування.

Мета: ознайомити учнів із змістом та ідейною спрямованістю поеми «Сон», з’ясувати композиційний прийом «сну», його роль для кращого розуміння сюжету, працювати над художньою деталлю; розвивати вміння коментувати зміст твору з акцентом на сучасність, визначити головні ідеї, контрастні картини в ньому; виховувати власну громадянську позицію, почуття гордості за рідний народ, який упродовж віків прагнув до національного визволення; прищеплювати любов до літературного слова.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: текст твору та ілюстрації до нього.

І. Актуалізація опорних знань та вмінь.

    Бліц-диктант.

1.     Назва села, де народився Шевченко. (Моринці).

2.     Народний ватажок, реальна історична постать, герой твору Т.Шевченка «Гайдамаки» (Залізняк).

3.     З якого твору рядки: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая». («Кавказ»)

4.     Істоти, які погубили причинну в однойменному творі Шевченка. (Русалки).

5.     Жанр твору «Лілея». (Балада).

6.     Художник, земляк Шевченка, що брав участь у викупі його з кріпацтва.(Сошенко).

7.     Образ твору «Кавказ» - символ нескореності, боротьби. (Прометей).

8.     Один із перших шевченкознавців і сподвижників поета. (Костомаров).

9.     Гетьманська столиця, про яку письменник не раз згадував у своїх поетичних творах, зображував у малярстві. (Чигирин).

10.                       Село, де поет провів свої дитячі роки. (Кирилівка).

11.                       Письменник, який так охарактеризував Кобзаря: «Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа». (І.Франко).

12.                       Визначте твір Шевченка за поданими рядками: «І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим тихим словом». (Заповіт»)

ІІ. Мотивація навчання.

Слово вчителя.

1843 року Тарас Григорович приїздить в Україну, де провів кінець весни, усе літо і всю осінь, повернувся до Петербурга лише в лютому 1844 року.

15 років минуло з того часу, як Шевченко залишив Україну. Покидав її кріпаком, а повернувся вільною людиною, живописцем і відомим поетом (у1840 році було перше видання «Кобзаря»). Поміщики вважали за честь, коли Шевченко з’являвся у їхніх палацах. Ним цікавилися панянки, і навіть закохувалися у нього. Перебування серед панів не знічувало молодого Шевченка, колишнього кріпака. Навпаки, він був природним у поведінці, розмовляв українською мовою, чудово співав українські народні пісні (мав гарний баритон), був дотепним та веселим і дуже швидко ставав душею товариства. Княжна Варвара Рєпніна, яка була закохана в Шевченка,так характеризувала його поведінку у вишуканому товаристві: «Як багато він має такту, доброти й пошани до всього святого. З усіма він ввічливий, із старшими шанобливий, і тому всі його люблять». А ось як описує зовнішність тридцятилітнього поета один з його біографів: «Шевченко носив модний тоді сірий довгий сурдук «у талію» з оксамитним коміром і модний, аж під підборіддям зав’язаний шаль-кроват. Про зачіску не дуже дбав. Голив вуса, але залишав негусті бакенбарди. Був середнього зросту, але міцної телесної будови. На смуглявому лиці знати було легкі сліди віспи. Був русявий. На перший погляд обличчя його видавалося звичайне, але кожного, хто хоч трохи приглянувся до нього, чарували його великі, але виразисті сірі очі, що світилися надзвичайним розумом і дивною добрістю. Очами тими він підкоряв собі вже не одне людське серце».

Але метою приїзду в Україну були не бенкети. Тарас Григорович відвідував місця історичних подій, побував у краях, де розміщалась Запорізька Січ, відвідав Чигирин, Переяслав, Київ. Займався змалюванням портретів на замовлення панів і таким чином заробляв гроші на поїздку до Італії.

-         Яку ж картину життя побачив Шевченко під час перебування в Україні?

А побачив він поневолений люд, економічний занепад, втрату національних рис.

Тож постало питання: зробити байдужий вигляд, що нічого не бачив, чи створити твір, який сколихне націю, заставить задуматися про своє гнітюче становище раба.

-         Зверніть увагу на дату написання поеми «Сон» - 8 липня 1844 року, Петербург. Тоді Шевченко ще не знав, що саме за цю поему він буде заарештований і відправлений до Сибіру.

-         Що ж такого забороненого було у поемі, з’ясуємо у ході аналізу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.     Робота з текстом поеми «Сон».

-         Як ви розумієте епіграф до твору? (Люди не можуть прийняти істини, доки не побачать і не пізнають її). Наше завдання – визначити цю істину і «вичитати» її із тексту твору.

-         Навіщо Шевченко вдається до такого сюжетного вирішення: ліричний герой поеми засинає і йому сниться, що він летить разом із совою? (Щоб показати різні частини царської Росії).

-         Чому саме за совою, а не за іншим птахом? (Сова – символ мудрості. Цей птах згадується в інших творах поета. Наприклад, поема «Сова»: у ній розповідається про горе вдови, в якої забрали сина в солдати. Мати довго його чекала, та не дочекалася. Від душевного болю вона втратила розум, стала дивно себе поводити:

              Вдень лазила на смітниках,

              Черепки збирала,

           Примовляла, що синові

           Гостинця ховала.

           А уночі розхристана і простоволоса

           Селом ходить – то співає,

           То страшно голосить.

           Люди лаяли… Бо, бачте,

           Спать їм не давала

           Та кропиву під їх тином

            І бур’ян топтала.

            Діти бігали з паліччям

            Удень за вдовою

            По улицях та, сміючись,

            Дражнили совою.

Через рік після написання поеми «Сон» Шевченко створив поезію «Три літа», в якій висловив зміни, що сталися в його душі:

           І тепер я розбитеє

           Серце ядом гою,

           І не плачу, й не співаю,

           А вию совою.)

- Отже, образ сови. Вона виє вночі, не дає людям спати, її виття викликає тривожний настрій. Значить, Шевченко прагне своїм твором викликати у читачів це відчуття тривоги за ту безвихідь, що панувала в Україні та й взагалі в Росії.

- Прочитайте вступ. Чи можна назвати його філософським? Про що роздумує автор? У чому вбачає недосконалість людини і суспільства? (Люди використовують один одного, забувають про моральні цінності, дбаючи про матеріальні достатки).

- Як названо українців? Як «братія» реагує?

- Куди спочатку потрапляє ліричний герой? (В Україну).

- З чого це видно? (Зачитати пейзаж від слів «Летим. Дивлюся…»). Знайдіть у цьому уривку персоніфікацію. Яка її роль у тексті?

- Який художній прийом допомагає читачеві побачити картину страждань України? (Контраст).

2. Робота в зошитах. Записати визначення контрасту. (Контраст – особливо підкреслена протилежність у рисах характеру людей, предметів чи явищ).

- Зачитати уривок про страждання України. Шевченко називає її раєм. 3. 3. Складання схеми. Давайте схематично зобразимо, через які художні деталі показана Україна.

Україна-------рай--------Природа-------«рай»-------- соціальна дійсність
                                                                                          царська каторга            
                                                  Петербург: «Так от де рай!»

                                                                плазування «землячків»

  

-         Яким риторичним питанням закінчується авторський відступ? (Чи довго ще на світі панам панувати?)

-         Чи є відповідь на це питання? (Ні, воно риторичне).

4. Робота в групах.

Завдання для першої групи: Дослідити, якими художніми засобами зображено Сибір, дати відповіді на питання:

-         Який пейзаж передує картині Сибіру? (Зачитати).

-         Він суголосний чи контрастний зображеному (контрастний).

-         Хто такий «злодій штемпований»? (Це образ, якому протиставляється «цар всесвітній», як варіант – таврована людина).

Завдання для другої групи: Дослідити, якими художніми засобами передано картину царського палацу в Петербурзі, дати відповіді на питання:

 (робота у уривком від слів «Далі гляну…» до слів «…сьогодні гуляти»)

-         Кого зустрічає ліричний герой у палаці? (землячка).

-         Які почуття викликає «землячок» у автора? Чому саме «землячок»? А у читачів? (зневагу).

-         Чому автор називає придворних писак  «блюдолизами»? Як ви це розумієте?

5. Колективна робота. Бесіда.

- Як ви розумієте епізод, змальований в уривку: «Цар підходить до найстаршого…» і до «Ура! Ура!» ?

- Що хотів сказати автор сценою, в якій цар-ведмідь стає схожим на кошеня? (Чого вартий цар сам по собі – без свого карного апарату).

- Про які відомі постаті та сторінки історії нагадує Шевченко в поемі? (М.Глухів, Павло Полуботок, який на час написання поеми був у неволі).

- Шевченко гнівно засуджує не лише Миколу І та його прибічників. З осудом він ставиться і до тих царів, які ввійшли в історію як реформатори. Прочитайте сцену біля пам’ятника. Які слова передають авторське ставлення до Петра І та Катерини ІІ ?

- Сформулюйте тему та ідею поеми «Сон». Доведіть, що «Сон» має всі ознаки поеми.

- Чому поема сатирична? (Записати в зошити визначення сатири та інвективи – прямого, найгострішого засудження певної вади).

IV.Підведення підсумків уроку.

 Що ж хотів сказати Шевченко даним твором? Кому він адресований? Які епізоди поеми актуальні в наш час?

V. Рефлексія.

 Поема «Сон» - твір про…

  Після прочитання твору я задумався над…

  Цей твір актуальний у наш час тим, що…

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять фрагмент (на вибір).

Підготувати повідомлення на тему: «Яким Шевченко бачив майбутнє України» (за вивченими творами).

Тема уроку: Правила вживання апострофа і м’якого знака. Тренувальні вправи.

Мета уроку: узагальнити і систематизувати, закріпити знання учнів про вживання м’якого знака і апострофа; вдосконалити навички правильної вимови й написання слів з м’яким знаком і апострофом; уміння застосовувати набуті знання практично; виховання шанобливого ставлення до хліба.

 Метод уроку: Урок-казка.

 Хід уроку:

 І. Актуалізація опорних знань учнів.

 1. Диктант з граматичним завданням

 Казка «М’якушка»

Мама дала Вові хліба з маслом. Масло Вова злизав, скоринку з’їв, а з м’якушки виліпив чоловічка. Кумедного такого – з ручками, ніжками, довгим носом. Побавився, а потім викинув за вікно.

а) поясніть написання слів:

М’якушка, з’їв, скоринка;

 б) визначте у слові «виліпив» м’які приголосні;

 в) яке речення останнє, просте чи складне?

2. Вибірковий диктант.

 Виписати слова з м’яким знаком, визначте, за яким правилом будете пояснювати його:

 –       Ой! – скрикнув він. – Так недовго й калікою стати. І шкутильгаючи, побіг з двору.

–       Ну, постривай, – гукнув він і погрозив Вові пальчиком. Хлопець з дива розкрив рота. Хотів був щось сказати, але тут його покликала мама.

–       Піди до крамниці, – сказала вона, – купи хліба. У крамниці Вова попросив у продавця рум’яну паляницю.

 а) перевірка роботи (усно).

3. РЗМ. Твір-роздум: «Що сталося в крамниці?»

 … І раптом почувся тонесенький голосок: -

–       Не давайте!

–       Хто це там? – здивувався Вова.

–       Я, М’якушка!

І з-під прилавка вихопився чоловічок, той самий, з м’якушки, якого Вова за вікно кинув.

– Не давайте! – благав М’якушка продавця. І продавець дізнався, як Вова

скривдив М’якушку.

4. Усний переказ почутого тексту; учні виписують слова з апострофом і м’яким знаком у дві колонки та пояснюють їх:

 –       Іди-но до пекаря, – сказав він, – спитай, чи напік він тобі паляниць.

–       То це ти кидаєш хлібом? – неласкаво зустрів Вову пекар. – Іди на завод, спитай, чи намололи там борошна тобі на паляницю.

Виходить і тут уже побував М’якушка! І ось до Вови на заводі підійшли

кілька робітників, інженери.

–       А, це ти! – не дуже прихильно озвалися вони до хлопця. – Ні, – сказали вони, – тобі на паляницю борошна ми не намололи. Іди в поле до хліборобів, як дадуть тобі зерна, тоді намелемо.

5. Скласти план почутого.

– Вова прийшов на поле і мало не заплакав з відчаю, бо побачив, що М’якушка усім показував понівечену ніжку. Значить не бачити йому зерна. Але бригадир сказав: «От добре! Нам якраз помічника треба». Підсадив Вову на комбайн, дав у руки вила та показав, яку роботу виконувати. Набереться соломи повно – комбайн викидає копицю, а Вова розрівнює солому і йому зовсім ніколи озирнутися – солома так і засипає. Ще сонце пече, у скронях стукотить, а в очах сама солома, солома, солома. Вова дихає все важче, на ньому змокла вже сорочка, вила, здається, з кожним разом важчають, він уже ледве тримає їх, ось-ось випустить…

–       Обід, – почув Вова. Хлопець поволі зліз з машини і мовчки сів просто на землю…

 Бесіда:

а) перевірка плану;

б) чому хлопчик сів прямо на землю?

в) що зрозумів Вова?

г) а що зрозуміли ви?

д) як ви оцінюєте вчинки Вови на початку казки і в кінці.

 6. Творча робота «Скільки коштує паляниця?»

Д/з. Обговорити казку з батьками, друзями. Повторити розповідь, типи мовлення, складові частини розповіді. 

Тарас Шевченко- художник

Учитель  Льошенко С.А.

Тема:        Тарас Шевченко - художник

Мета:        Познайомити учнів із художньою спадщиною Шевченка, виховувати естетичні смаки, допомогти осягнути значення живописної спадщини Кобзаря, відкрити маловідомі сторінки його тяжкої і славної долі.

Обладнання:       репродукції картин Шевченка.

Епіграф:            Художнику – немає скутих норм.

                                                               Він норма сам.   Він сам в своєму стилі.

              Хід уроку:

            І. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Є імена, які увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім"ям для нас, українців, є ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Кріпацький син, наділений поетичним генієм, талантом художника і мужністю борця. Завмирають наші серця під час читання прекрасних Шевченкових рядків, ятрить душу трагічна поетова доля, захоплює нескореність духу. Шевченка - письменника ми вже частково відкрили, а сьогодні будемо відкривати з вами ще одну сторону Шевченківського генія - це художня спадщина Тараса Григоровича.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

 Епіграфом до нашого уроку нехай будуть рядки із симфонії Івана Драча "Смерть Шевченка" (зачитуються). Сьогодні на уроці буде багато відкриттів. Ми побуваємо в ролі дослідників, екскурсоводів і в кінці уроку спробуємо дати відповідь на таке проблемне запитання: Шевченко – справді визначний художник чи увага до його робіт пояснюється поетичним талантом Кобзаря?

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Художній хист прокинувся у Тараса рано - ще в дитинстві. І цей талант потім привів його до академії мистецтв, рятував у найтяжчі хвилини життя від відчаю і розпуки. Зверніть увагу на такий факт : поетична спадщина Кобзаря налічує > 240 творів, а живописна – 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, малюнків).

Сама вже кількість цих творів свідчить, що малярству Тарас Григорович приділяв дуже велику увагу. Однак за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як художника.

За півроку до смерті Шевченка - 2 вересня 1860 року - Рада Академії Художеств присвоїла йому звання академіка гравюри (на жаль, він не встиг побачити цього диплома). Проте на похороні ніхто не згадав про Тараса Григоровича як про художника.

—   Які ж причини цього?

Справа в тому, що мистецька спадщина Шевченка довгий час знаходилася у приватних колекціях і не була доступна широким масам. Люди, до яких потрапляли роботи художника, часто не уявляли собі їхньої цінності. Недооцінка малярських творів Т. Шевченка пояснюється ще й тим, що він писав невеликі полотна, найбільше - «Катерина».

Усі картини, які ви сьогодні побачите, це репродукції, а справжні картини можна побачити тільки в музеях.

Навіть найкраща репродукція не дає змоги замінити оригінал. До того ж Шевченко був більше графіком, ніж живописцем. Цього не розуміли критики, вони недооцінювали графіку і були переконані, що обставини життя і поезія перешкодили Шевченку стати великим і відомим живописцем.

Справжнє ж визнання мистецька спадщина Тараса Григоровича дістала вже у ХХ столітті. Учені провели велику, якщо не сказати, величезну дослідницьку роботу. Із творчого доробку було вилучено 257 робіт, які приписували Шевченкові помилково, а 278 робіт не знайдено ще й досі.

IV. Вивчення нового матеріалу (методом дослідження).

Отже, спираючись на ваші знання Кобзаря і на додаткові відомості, які вам вдалося розшукати у ході підготовки до уроку, ми і відкриваємо для себе Шевченка - художника.

- Давайте пригадаємо, як же починався шлях Тараса до живопису? Слово дослідницькій групі.

1 повідомлення. Здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Все ними замалює: стіни, лави, стіл в хаті й надворі, в себе й у гостях. Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть

призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей. Коли юний художник намалював п'яного дяка, то був ним покараний. «Цей перший деспот, на котрого я наткнувся в моєму житті, - писав Шевченко, - вселив у мене на все життя глибоку огиду і презирство до всякого насильства однієї людини над іншою».

Звучить вірш «А.О. Козачковському ».

Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя — дяка,

Гарненько вкраду п'ятака -

Бо я було трохи не голе,

Таке убоге — та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду

Або Три царіє со дари.

2 повідомлення. Дитинство Шевченка.

У 1827 році Тарас наймитував у кирилівського священика Григорія Кошиця. У вільні години малював вуглиною на коморі і на стайні півнів, людей, церкву і навіть Київську дзвіницю. У Тарасового товариша по школі Гончаренка було поприкріплювано у хаті на стінах малюнки Тараса Грушевського /Шевченка/: то були коні, москалі (солдати), намальовані на грубому сірому папері.

3 повідомлення.

Тарас завжди мріяв знайти справжнього вчителя маляра. Першим був дяк Петро Богорський, другий - Лисянський диякон - живописець, третій -Тарасівський дяк - маляр відмовив Тарасові, подивившись на його ліву руку; четвертий - Хлипнівський маляр -  згодився взяти його за учня. Тарасові тоді було 14 років. Хотів дістати дозвіл від пана, а натомість став кухарчуком, пізніше - козачком. Детальніше про це розказує у повісті «У бур’ янах» С.Васильченко та О. Іваненко у романі «Тарасові шляхи».

Пан Енгельгардт був черствою людиною, жорстоко ставився до своїх підлеглих, знущався з козачка. Про один такий нелюдський випадок згадував в автобіографії Шевченко.

4 повідомлення.

Ввечері пан і пані поїхали на бал. Тарасові захотілося малювати . 6 грудня 1829 року він вибрав із картин, які були в помешканні пана, «Козака Платова» і «принялся благоговейно - тщательно копировать. Уже дошел до маленьких казачков, гарцующих около дюжих копыт коня козака Платова , как растворилась дверь, пан и пани возвратились с балу. Пан с остервенением выдрал меня за уши, надавал пощечин за то, что, дескать, я мог не только дом, город сжечь. На другой день он велел кучеру Сидорке випороть меня хорошенько, что и было исполнено». Та все ж, помітивши нахил козачка до малювання, пан вирішив зробити із нього кімнатного (придворного) художника і віддати до когось у науку.

5 повідомлення

Бажаючи мати власного живописця, Енгельгардт віддав Тараса в науку до малярних справ майстра Ширяєва, у Петербург. У нього Шевченко здобув певну професійну малярську підготовку, став одним із кращих учнів і брав участь у розписах стін і плафонів Великого театру. Хоч від жорстокого маляра хлопцеві не раз діставалося, але терпів задля омріяного мистецтва. Тарас чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка (родом із Богуслава) - художника Івана Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою), спільними зусиллями котрих талановитого кріпака було викуплено з кріпацтва. Сталося це 22 квітня 1838 року. В оточенні художників і письменників Шевченко швидко зростає духовно. Він читає твори Котляревського, Пушкіна, Квітки – Основ’яненка, Гоголя, західно -європейських авторів, книги з історії України, відвідує літературні вечори Євгена Гребінки, малює. Зразу після викупу з кріпацтва Тараса зараховують до Академії мистецтв у клас історичного живопису. Юнак поглинає книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухає лекції з анатомії, фізіології, зоології, береться за вивчення французької мови, відвідує музеї, часто буває в театрах - так нестримно розширюється коло його освітніх і мистецьких потреб. У малярстві Шевченко робить дедалі помітніші успіхи.

6 повідомлення

Оскільки живописну спадщину Шевченка складають офорти, гравюри, акварелі, вважаємо за доцільне пояснити значення художніх термінів.

Офорт - вид гравірування, при якому лінії малюнка роблять різцем або голкою на смоляному чи іншому покритті металевої граверної дошки і протравляються кислотою. Після цього покриття змивають. А витравлені кислотою місця наливають фарбою. З такою дошки роблять відбиток на зволоженому папері.

Графіка - вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний на папері олівцем, пером, пензлем.

Гравюра- вид графіки, в якій зображення є друкованим відбитком з малюнка , вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці; малюнок, а також відбиток такого малюнка на папері.

Сепія-морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. Натуральна коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. Сепія- малюнок, виконаний такою фарбою або фотографія коричневого кольору.

Акварель - « аква» - вода. Фарба, яка розводиться водою. Малюнок, виконаний такою фарбою, виглядає легким, свіжим, прозорим, ніби крізь нього просвічується папір.

7 повідомлення.

Популярність Шевченка як художника і поета. І як художник, і як поет, Шевченко в сорокових роках вже користувався великою популярністю не тільки серед своїх земляків, а й у передових колах росіян і поляків. Портрети його роботи завойовували визнання, і Тарас Григорович мав не мало замовлень, що приносило достатні прибутки. Здавалося, із успіхом і загальним визнанням прийшло і щастя.

8 повідомлення. Відзнаки і нагороди Шевченка.

Навчання Шевченка проходило успішно. Незабаром він стає улюбленим учнем К.Брюллова.

Успіхи Тараса відзначила Рада Академії мистецтв. У квітні 1839 р. на річних іспитах його нагородили срібною медаллю другого ступеня за малюнок з натури. Через рік, у 1840 р., за першу картину олійними фарбами «Хлопчик - жебрак дає хліб собаці» Шевченко теж одержав срібну медаль другого ступеня. А у вересні 1841 року за картину «Циганка - ворожка» Шевченка нагородили третьою срібною медаллю такого ж ступеня.

Учениця-екскурсовод:

-Перед вами - репродукція картини "Циганка-ворожка". Це полотно хтось придбав. Дальша його доля невідома - зберігся лише акварельний малюнок під цією назвою. Під розлогим кленом стоїть дівчина-селянка у святковому вбранні. Праву руку вона простягла циганці. Лівою тримає щось загорнуте у фартух. Зосереджене обличчя дівчини звернуте у бік глядача; видно, що вона дуже уважно і зі страхом вслухається у кожне слово ворожки. Постать же циганки подано лише до половини, вона стоїть за якоюсь кам’яною стіною, можливо, огорожею панського саду. На плечах - смугасте рядно, за спиною - дитина. В одній руці ворожка тримає дівочу руку, а в іншій - костур, бо біля ніг дівчини, пильно роздивляючись циганку з циганчам, завмер собака.

Вчитель:

-Як бачимо, картина зображує сцену з народного життя. Чимало інших полотен теж були присвячені простим людям.

-Чи впізнаєте ви героїню цієї картини? Де ми вже з нею зустрічалися?

("Катерина").

Вчитель малювання описує цю картину.

-Безперечно, найвідоміша нам Шевченкова картина - ("Катерина") (1842,олія), створена за мотивами однойменної поеми. Художник зобразив Катерину босою на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин - ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком.

На вродливому обличчі юної Катерини - вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини, затемненому, спокусник - офіцер на коні. Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб швидше втекти. Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється тяжкій її долі. Чарівна голівка опущена, аж ніби тремтять припухлі губи, очі заплакані, почервонілі від сліз, які Катерина ледь стримує. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу. Російський радянський мистецтвознавець Олександр Сидоров пише: "...Живописна "Катерина"- дівчина, яка збирається стати матір’ю - по-справжньому гарна, а рисунок її ніг, на що варто звернути увагу, - майже точно копіює  ноги "Сікстинської мадонни" Рафаеля, яку Шевченко, звісно ж, знав з багатьох гравюр.

Йдеться, звичайно, не про запозичення, а про своєрідний діалог живописців, наповнення класичної рафаелівської композиції новим, сучасним Шевченкові й болючим для нього змістом".

Художник відтворив лише один момент з життя Катерини - розлуку з коханим. У поемі цій події присвячено всього чотири рядки:

Прийшли вісті недобрії –

В поход затрубили,

Пішов москаль в Туреччину. Катрусю накрили.

Навіщо зображений на картині селянин - ложкар? Очевидно, Шевченко хотів показати своє і простих людей ставлення до трагедії селянської дівчини.   Співчуттям   і  розуміючи   поглядом  проводжає   Катрю   літній селянин, що надивився на віку всякого горя. (Як відомо, пізніше Шевченко в подібні сцени, вихоплені з життя, не вводив стороннього глядача,     а зображував себе самого: « Байгуші», « Казарма» та інші). Всі сучасні дослідники вважають, що                          « Катерина» є одним із перших творів критичного реалізму в живописі Шевченка. Звичайно, творча манера молодого художника ще не зовсім переборола академічні традиції (і вплив К. Брюллова). Це відчувається у занадто, може, яскравому колориті полотна, застиглих, ніби металевих, стрічках на голові дівчини, в переобтяженні деталями композиції. Та Шевченко стояв на шляху реалістичного зображення життя. У творі виражено любов і співчуття до простої людини, протест проти соціальної нерівності. Вчитель:

-    А чи не задумувалися ви, чому Шевченко після закінчення Академії не

поїхав продовжувати освіту за кордон? (учні висловлюють свої думки). А причина, виявляється, проста. Саме тому, що Шевченко зображав народ, простих людей, йому жодного разу не присуджувалася срібна медаль 1 ступеня ( а тільки 2 ). Адже сюжети з повсякденного життя вважалися «низькими», не гідними високого мистецтва. А без одержання срібної медалі 1 ступеня художник не мав права братися за виконання програми на золоту медаль. Тільки золота медаль давала право і засоби продовжувати освіту за кордоном. Та хіба міг Шевченко писати безнадійно далекі від реального життя картини?

Давайте пригадаємо першу подорож Шевченка в Україну після довгої розлуки.

-        9 повідомлення.

-        1843 року після 14-річної розлуки Шевченко вперше приїздить в Україну, де його зустрічають як великого національного поета й талановитого художника. За кілька місяців він устиг побувати у багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Приймали вони Тараса дуже добре., але якою б щедрою не була панська гостина, у молодого поета стояли перед очима побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Перед ним лежав розтерзаний, без хреста розіп'ятий край.

                  Відвідавши Черкаси, Шевченко змальовує береги Дніпра, від старих

людей записує пісні та перекази про старовину. Під час цієї подорожі він перейнявся ідеєю періодичного художнього видання під назвою «Живописная Украина» .Протягом 9- місячного перебування на рідній землі Шевченко створює ряд прекрасних портретів, жанрових картин та графічних творів. Особливою майстерністю відзначаються жіночі портрети цього періоду. За оцінкою М.Шагінян, « на жодному іншому з портретів Т.Шевченка, стилізованих за модою того часу, немає таких очей, немає такого повного, трагічного, душевного життя очей, такого слізно - ніжного, промовистого погляду, як на портреті Ганни Іванівни Закревської. І ці очі особливі: вони здаються чорними, але якщо придивитися, ви побачите, як старанно Шевченко витримав у них справжній їх колір, сяючу навколо великих зіниць глибоку синяву. »Пізніше в засланні цій жінці Шевченко присвятив вірш « Г.З.».

У колі своїх друзів поет називав її Ганною вродливою. Вона була матір’ю двох дітей і мала 21 рік від народження. Одного разу на балу у княгині Вольховської після танцю Тарас попросив у своєї дами напівжартома хоч одну квітку, що прикрашала її сукню. Напівжартома Ганна відмовила йому. Проте він таки примудрився відкрутити одну шовкову квітку на згадку. Чи відала Ганна вродлива, що й через рік, і п ять років квітка ця не буде загублена чи забута .

10 повідомлення.

Сповнений творчих задумів, планів на майбутнє, повернувся Шевченко до Петербурга з першої подорожі Україною. Взимку 1844 р. він приступив до виконання ним серії офортів на теми з історії України, українського побуту і пейзажу. В одному з листів до Бодянського Шевченко писав:» Я хочу малювати нашу Україну. Я намалюю їїв трьох книгах : у першій будуть види, визначені красою або історією, в другій - сучасний побут, у третій - історія».Це було новим і сміливим, бо в Академії панувала класична різцева гравюра і офортом практично ніхто не займався. Шевченко звернувся до досвіду Рембрандта. Та задум здійснив лише частково - зробив всього 6 офортів: «У Києві «, « Видубицький монастир», «Казка» (Солдат і Смерть), «Старости», «Судна Рада», «Дари в Чигирині 1649 р.».

Учениця - екскурсовод:

Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему. Після багатьох перемог над польською шляхтою Україна стала незалежною заможною державою. Саме тоді до Богдана Хмельницького в Чигиринську резиденцію прибули посли від трьох сусідніх держав із щедрими дарами. Від турецького султана -  Осман- Ага, від царя Московського - радник його, князь Василій Бутурлін з боярами, від Речі Посполитої - канцлер князь Любомирський.

Щоб урятувати Україну від численних ворогів, Хмельницький вирішив на вигідних умовах прийняти протекторат Московської держави. Гетьмана підтримали старші козаки, а молоді на чолі з полковником І.Богуном та українське духовенство були проти.

У передпокої світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав - Туреччини, Польщі, Росії - з дорогими подарунками, привезеними Богданові Хмельницькому. На варті біля входу до світлиці, де відбувається рада, стоять козаки. Під картиною рукою художника вигравіруванопояснювальний текст українською і французькою мовами: «Із Царяграда, із Варшави і Москви прибули посли з великими дарами єднать Богдана і народ український, уже вольний і сильний. Султан, окроме великого скарбу, прислав Богданові червоний оксамитовий жупан на горностаєвім хутрі, шталт княжой - порфири, булаву і шаблю, одначе рада (оприче славного лицаря Богуна ) присудила єднать царя Московського».

Про можливі наслідки козацької ради свідчить і настрій трьох послів. Ні стривожений турецький посланець з багатими дарами, ні польський, що насторожено сидить на лаві, не вірять в успіх своєї місії. Спокійний лише російський посол, що поважно розсівся у високому кріслі. Зображені події свідчать про глибоке знання Т. Шевченком історії України.

11 повідомлення

«Живописная Украина» мала бути передплатним виданням. Розповсюдженням квитків займалися друзі та знайомі Шевченка, зокрема Варвара Рєпніна - донька Миколи Рєпніна-Волконського, брата декабриста. Шевченко написав поему «Тризна» з посвятою княжні Варварі Рєпніній, їй же він подарував два автопортрети.

Вчитель:

-Ми вже знаємо, що після закінчення Академії Шевченко працює в складі Археографічної комісії.

12 повідомлення

Виконуючи доручення комісії, Шевченко багато подорожував Київщиною, Полтавщиною, Поділлям, Волинню, Чернігівщиною. Малював пам’ятки архітектури - поміщицькі палаци, церкви, руїни укріплень, предмети старовини і релігійного культу, чарівні куточки природи, а також записував народні пісні, легенди, перекази. Робота в комісії принесла велику користь Шевченкові: постійна практика з малювання зміцнює майстерність художника, надає його рисункам особливої легкості і невимушеності. У той же час він багато і плодотворно працює як портретист. Написані ним портрети маслом - Горленко, Лизогуба - є чудесними художніми портретами, виконаними в манері кращих портретів Брюллова.

Вчитель:

Так як Шевченко у березні 1845 р. закінчив Академію, йому було надано офіційне звання вільного ( некласного) художника. Тепер він мав право викладати. Тарас одразу ж їде в Україну, так як мав намір зайнятися викладацькою роботою. Восени 1846 р. він подає заяву на заміщення вакантної посади вчителя малювання в Київському університеті. Крім нього, було ще 3 претенденти, один із них - академік. Та перевагу  дали Тарасу Григоровичу (!). У лютому 1847 р. міністерство народної освіти розпорядилося зарахувати його вчителем малювання « в виде опита на 1 год». Та не довелося Шевченку попрацювати в університеті: 5 квітня 1847 р. його заарештували.

- Давайте зробимо на хвилину відступ і спробуємо уявити:  А ким вважав себе Шевченко - художником чи поетом? Напевно, він і сам не знав, чому віддати перевагу.

-    13   повідомлення

Шевченко мав велике обдарування художника. Та все ж у спогадах його сучасників часто зустрічається думка, що поетична муза його була сильнішою. Як згадують, часто, працюючи над портретом або малюнком, він переривав роботу, щоб на їхній зворотній стороні, на клаптику паперу чи просто на стіні записати рядочки щойно складеного вірша.

Вчитель:

Через 2 місяці після арешту, 9 червня 1847 р., Шевченка було привезено в Оренбург, а потім в Орськ.

-З яким же вироком був засланий Шевченко? Чому? (відповідь учнів). Шевченко у листі до Варвари Рєпніної писав: «И при всём при этом горе мне строжайше запрещено рисовать... А смотреть и не рисовать - это такая мука, которую поймет только истинный художник». Ми знаємо, що Тарас Григорович порушує вирок - крадькома мережить вірші, а згодом береться до малювання. Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на засланні, був автопортрет у солдатському одязі. У березні 1848 р., одержавши від Лизогуба скриньку з малярським приладдям, фарби і папір, писав другові: « Не знаю, чи зраділа б так мала дитина негодована, побачивши матір свою, як я вчора, прийнявши дарунок твій щирий».

Радісна сторінка на засланні - це експедиція Аральським морем.

14 повідомлення.

У 1848 р. Шевченко був включений до складу наукової експедиції по дослідженню берегів Аральського моря. Керував експедицією відомий російський учений - дослідник Бутаков. Експедиція перебувала у плаванні два літа ( 1848-1849 рр.). Вона відкрила острови, поклади корисних копалин, визначила деякі астрономічні пункти. За цей час Шевченко виконав величезну кількість акварелей, малюнків. Працював з неймовірною енергією, буквально не випускаючи олівця з рук, незважаючи на тяжкі умови роботи. Найкращі роботи цього періоду: «Укріплення Раїм», «Форт Кара-Бутак», «Пристань на Сирдар’ї», «Маяк на Кос-Аралі». І хоч перед Шевченком ставилося завдання зарисувати певні об’єкти, але він виходив далеко за межі завдань - зарисовує портрети товаришів, побут казахів ( понад 300 малюнків і картин ).

Вчитель:

- Під час другого періоду заслання доля теж на короткий час усміхнулася поетові. Це ще одна експедиція. Під час експедиції, що обслідувала урочище Ханга-Баба, підніжжя Західних Каратау, Шевченко багато малював. До нас

дійшло приблизно 70 його творів, виконаних олівцем і аквареллю. Тут і пейзажі, автопортрети, жанрові краєвиди, а найбільше - місцевість, якою проходила експедиція. Шевченко писав: «Поход в Каратау надолго у меня останется в памяти, навсегда». Ще одна цікава сторінка у художній спадщині

Шевченка - це автопортрети.

15 повідомлення

Особливе місце в портретній спадщині Шевченка займають автопортрети, яких перед вами кілька. Художник зобразив себе у різні періоди життя, в різних настроях і переживаннях, але неодмінно з глибоким щирим самоаналізом, із психологічною наснаженістю.

Найважливішою роботою Шевченка академічного періоду є його олійний автопортрет (1840), який засвідчує високий рівень майстерності в олійному живописі. На автопортреті 1840 року ми бачимо юнака байронівського складу характеру і зовнішності. А на останньому, створеному 1861 р., - чоловіка середніх літ.

На автопортреті 1845 року ми бачимо Шевченка ще безвусого, в цивільному одязі, а на портреті 1847 р.,- перед нами вже трохи облисілий солдат у мундирі. Зверніть увагу, як змінилося обличчя поета: він постарів, в очах ми бачимо смуток і страждання.

З автопортрета в овалі (1857) на нас дивиться літній, змучений тяжкою недугою, чоловік із бородою. Глибока зморшка перерізує чоло.

На всіх автопортретах впадає в очі, передусім, погляд митця  - проникливий, сповнений болю, любові і ненависті одночасно. Скільки можна прочитати в ньому!

Автопортрети Шевченко малював протягом усього життя, їх налічується близько 40. Та перший із них - найбільш популярний і репродукований.

Вчитель:

Як відомо, у часи Шевченка освіта була в занедбаному стані, адже цар не був зацікавлений у розвитку шкіл для народу. У той же час з являються завдяки передовим діячам перші недільні школи у Києві, Одесі, Білій Церкві, Єлисаветграді, на Чернігівщині, Харківщині. Саме для цих шкіл Шевченко і вирішив написати «Букварь южнорусский», який і був виданий у 1861 р. тиражем 10 тисяч примірників. Але, щоб видати книгу, потрібні були кошти. Тому Шевченко малює автопортрет, який був виставлений на одній із виставок. На жаль, ми не маємо цього автопортрета. Проте є відомості, що митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою у вусі. Працюючи над автопортретом, Шевченко не дбав про збереження подібності, і якби він не вніс твір до каталогу виставки як автопортрет, його б за такий не сприйняли. Мету художник поставив значнішу - втілити в образі українця нескорений дух народу. Мистецька вартість твору полягала в підкресленні незборимості нації. Художник не збирався продавати портрет, проте несподівано для автора його купили за високу ціну. Отже, після виставки в Шевченка з явилися гроші. Усі до копійки він віддав на видання «Букваря».

А чим же займався Шевченко в останні роки життя як художник?          

Що вам вдалося з цього приводу розшукати?

16 повідомлення

Ще у роки навчання в Брюллова Тарас Григорович зацікавився гравіруванням. Як уже відомо, першими спробами були офорти в альбомі «Живописная Украина». Повернувшись із заслання, він вирішив удосконалитись у цьому виді образотворчого мистецтва. Шевченко мав намір досконально оволодіти мистецтвом гравірування, щоб переїхати в Україну, виготовляти офорти з картин великих майстрів і продавати їх за 1-2 копійки простому людові. Була думка робити гравюри із власних малюнків на теми з історії рідного краю та народного побуту. Найбільше йому припало до душі гравірування на мідних платівках «царською горілкою» (суміш 1 частини азотної і 3-х частин соляної кислоти ).Сама рідина та її випари дуже отруйні. У процесі роботи він значно збагатив прийоми цього мистецтва, його творчість мала позитивний вплив на подальший розвиток гравірування в Україні та Росії.

Малював Шевченко і фарбами, і олівцем, і аквареллю портрети, пейзажі, жанрові сценки. З грошима завжди було скрутно, і він продавав малюнки і офорти, а нерідко і дарував. Однією з причин смерті Шевченка було і те, що під час гравірування він мусив вдихати отруйні випари «царської горілки».

V. Підсумок уроку.

Отож, завершуючи наш урок, можна сказати, що ми тільки привідкрили завісу таємниці Шевченкового художнього таланту, бо за такий короткий час просто неможливо розкрити повністю Шевченка - це спонукає вас до нових пошуків і відкриттів. Ми ще раз повертаємося до нашого проблемного питання і хочу почути ваші думки. (Відповідь учнів).

Давайте підсумуємо, що ж ми дізналися про Шевченка-художника?

1) Скільки робіт налічує живописна спадщина Кобзаря? А поетична?

2)Чому мистецька спадщина Шевченка була довгий час маловідомою?

3)Портрет якої людини відіграв важливу роль у викупі Шевченка з кріпацтва?

4)Яка картина і поема мають однакову назву?

5)Які портрети і картини вам запам’яталися і схвилювали?

Так, дійсно, з упевненістю можна стверджувати, що творчість Шевченка-художника займає особливе місце в розвитку українського ( і не тільки ) образотворчого мистецтва. Вона поклала початок критичному реалізму, що визначив своїм завданням розкривати життя і побут простого народу, служити його інтересам. Шевченко-художник, як і Шевченко-поет, унікальний, неповторний. Він безсмертний. Він іде у віки, охоплений думами про Людину і Людство.

VІ. Домашнє завдання.

Написати твір на тему: «Шевченко в моєму житті».

Урок-шоу

«Я люблю українську літературу»

Узагальнення і систематизація вивченого за рік

10 клас

Підготувала вчитель

української мови і літератури

ЗШ І-ІІІ ст. с. Кам’яна Криниця

Ульяновського району

Кіровоградської області

Льошенко С.А.

  

2010 рік

Урок-шоу

«Я люблю українську літературу»

Узагальнення і систематизація вивченого за рік

Мета: підсумувати вивчене з української літератури впродовж навчального року; згадати письменників і твори, які сприяли формуванню світогляду, спонукали до роздумів, зацікавлювали змістом і проблематикою; перевірити вміння характеризувати вивчений період української літератури з точки зору ідейно-художніх особливостей найпоказовіших творів; закріплювати вміння висловлювати власні міркування; розвивати пам'ять, увагу, образне й логічне мислення; виховувати кращі людські якості.

Обладнання: портрети письменників, таблиці, картки із завданнями.

Тип уроку: узагальнення і систематизація вивченого (урок-шоу).

Хід уроку:

І. Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

III. Основний зміст роботи.

Слово вчителя Діти, сьогодні я востаннє вітаю вас на уроці української літератури нинішнього навчального року. Який настрій ви маєте? Чим він викликаний?

Подивіться уважно у вікно. Чи змінилося щось у природі порівняно з першим днем навчання? Які саме зміни відбулися? (Надворі тепло, квітує земля - восени природа прощалася з теплом, осінні квіти, пожовкле листя, прохолода)

-         Чи відповідає побачене за вікном вашому настроєві?

-         Але зміни відбулися не лише у природі, а й у вашому житті. Ви стали на рік старшими, мудрішими. Піднялися вище ще на один щабель шкільної науки.

Сьогодні ми з вами перегорнемо останню сторінку літератури періоду кінця ХІХ -початку XX століття. Разом з літературними героями ви вчилися приймати рішення у складних ситуаціях, разом із ними переживали, чиїмись вчинками захоплювались, чиїсь засуджували чи не схвалювали. Нині XXI вік, нам випала доля жити і творити саме в цей час, та завдяки письменникам і поетам XIX - XX століття ми маємо змогу відчути ту епоху, поринути у той час, в якому жили вони, перейнятися настроями того періоду. Тож спробуємо зробити огляд-підсумок вивченого у вигляді уроку-шоу «Я люблю українську літературу». Ви будете сьогодні і лідерами, і учасниками, і слухачами, і глядачами, і вболівальниками, і акторами. Отже, з гарним весняним настроєм розпочинаємо наш урок.

(Учні заздалегідь поділені на команди)

І   тур - «Розминка». Щоб налаштуватися на роботу, вам завдання скласти сенкан «Українська література».

Наприклад:

Українська література

Загадкова, чарівна, захоплююча

Навчає, формує

Література, немов казковий світ

Незвичайні почуття

Українська література

Цікава, повчальна, мудра

Будить, захоплює

Плин часу, подій, формування світогляду

Уроки життя

П тур - «Упізнай літературного героя»

(Кожній команді дається по 10 питань)

1 команда

1)  про кого ці слова:

«З-під квітки виринула з колосків голова з чорними кісьми і наче поплила понад колосками» (Мелашка «Кайдашева сім'я)».

2)      «Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп'ялося тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі - теж гострі; лице довгобразе - козаче; ні високого, ні низького зросту, - тільки плечі широкі та груди високі...» (Чіпка «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

3)      « Лиш один з-поміж сеї юрби у шатрі не дрімає.

І на крилах думок і журби поза гори літає....

позабутий пророк, се дідусь слабосилий,

що без роду, без стад і жінок сам стоїть край могили» (Мойсей із поеми «Мойсей»).

4)      «Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою» (Лаврін «Кайдашева сім'я).

5)      «І хоча деякі парубки таки задивлялися на її стан високий, рівний, на її очі темні, на коси чорні, на брови, але ж тільки задивлялися, а далі йти не зважувались, бо до цієї... не можна й приступитися - така зла, зараз стусанами нагодує» (Докія «Каторжна»).

6)      «...був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий через і пишну кресаню. Задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі» (Іван «Тіні забутих предків»).

7)      «Її струнка постава, закутана сизими хвилями з кадильного диму, здається легесенькою, прозорою. Вродливого личенька риси і елегантні, й шляхетні; в чорних, стиснутих трохи бровах криється непорушна воля й відвага; карі очі з-під довгих темрявих вій палають вогнем; на мармуровім чолі лежать не дитячі думи, хоч у виразі уст пишає дитяча краса» (Орися «Облога Буші»).

8)      «Недалечко від хатнього порогу стояла немолода вже молодиця, бідненько зодягнена, і, розсипаючи з миски зерно, голосно скликала курей» (Мотря «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

9)      «Вже змалку вичитував їм їх волю з очей, заходився коло господарства, мов дорослий, працював, гарував, був при тім добрим та лагідним, мов шовк» (Михайло «Земля»).

10)  «...в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, з солом'яним
бриликом на колінах, з здивовано направленими на мене очима. А очі, як у
зляканої лані, променисті, чисті, великі» (Панна «Момент»).

2 команда

1)      «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем» (Кайдашиха «Кайдашева сім'я»).

2)  «Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітами, вона й трохи не схожа була на селянок. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене вбрання, між високим зеленим житом, - вона здавалася русалкою» (Галя «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

3)      «Хоч літа його гнуть у каблук із турботами в парі,

Та в очах його все щось горить, мов дві блискавки в хмарі.

Хоч волосся вже біле як сніг, у старечій оздобі,

Та стоять ще ті горді жмутки, як два роги на лобі» (Мойсей із поеми «Мойсей»).

4)      «І щоб після цього... уродзоний шляхтич, записаний в 2-ю часть дворянськой родословной книги, подарував якому-небудь приймаку Красовському свою обиду?» (Мартин Боруля із п'єси «Мартин Боруля»).

5)      «...обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба, -співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з'являлись - не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлопались у купелі, родились» (Марічка «Тіні забутих предків»).

6)      «І криклива пишнота, і вираз обличчя, що довчасно злиняло на розпусних ночах, і хітливі безсоромні очі, і млява, знесилена постава -нагадували швидше фігуру знудженої повії, ніж мужнього ватага Посполитої Речі» (Потоцький «Облога Буші»).

7) «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю» (Мотря «Кайдашева сім'я»).

8) «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем, тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті» (Карпо «Кайдашева сім'я»).

9)  «А ще кликали його в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все
ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. То його вітер
підвіяв» (Іван Дідух «Камінний хрест»).

10)  «Був лінивий і впертий, твердий, мов камінь, у роті мав на кожду
хвилю повно лихих слів, що доводили родичів до роздразнення. Ніколи не
міг при одній роботі довго видержати, все горіла йому земля під ногами»
(Сава «Земля»).

III тур - «Сторінками літературного твору»

(Командам дається по 5 питань. Треба відгадати, з якого твору рядки)

1 команда

1)       «Гарна була земля. У своїх барвах жива і свіжа, шкода лиш, що не говорила. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка й жадала жертви» (Ольга Кобилянська «Земля»).

2)   «А колись усе те було - люди, і все балакало однією мовою... А тепер -ніяк і довідатись, що то за розмова!! А через віщо?.. Через людей... Все то винні люди! То вони так наробили. Вони і в травиці, і в пташки, і в худоби -одібрали людську мову!.. І здавалися люди йому лихими, недобрими... І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла й виростала - і сторонився він людей далі та далі... Та й люди його не жалували» (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

3)       «Потухне послідня іскра від бумаг, потухне моє життя... умру на ваших очах, побачите! Право на дворянство!.. Грамота... герб!.. І це все спалить?..» (І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»).

4)   «Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому, який нащадків пізніх палитиме, заснути я не можу.

(Іван Франко «Мойсей»).

5) «Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим
хлібом. Безконечні стежки, скриті, інтимні, наче для самих близьких, водять
мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі і хлюпають ними аж в
краї неба» (Михайло Коцюбинський «Intermezzo»).

2 команда

1)      «Життя - се мій скарб, мій власний, одинокий, якого найменшої частинки, одної мінутки не гідні заплатити мені всі скарби світу. Ніхто не має права жадати від мене найменшої жертви з того скарбу, так, як я не жадаю такої жертви ні від кого» (Іван Франко «Сойчине крило»).

2)      «Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала. Як би хмара плачу, що нависла над селом, прорвалася, як би горе людське дунайську загату розірвало - такий був плач» (В. Стефаник «Камінний хрест»).

3)    «Люблю я цей процес у лісі, в полі! Чистий він, не скалічений цими
моралями людей, не заслинений лицемір'ям похоті, сильний, одвертий,
простий. Люблю цих кузьок, пташок, цих маленьких, несвідомих
протестантів проти лицемір'я старшого брата свого - людини»

(В. Винниченко «Момент»).

4) «Так! Я буду крізь сльози сміятись,

         Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!»

(Леся Українка «Contra spem spero»)

5) «Сяйнула блискавка, саме пекло розверзлося... Орлине гніздо укупі з
святкуючими звитягу ляхами злинуло в повітря. Але не чутно було вже ні
гуркоту, ні тріскоту руїни цим душам, що покохалися так щиро. Полинули
вони в осяяну довічним сяєвом далину, де нема ні сліз, ні ридання, ні тяжкої
журби, ні злоби, де панує лишень одна свята любов...» (М. Старицький
«Облога Буші»).

-   Подумайте, яку роль відіграють прочитані уривки у творах? (Несуть ідейне навантаження).

IV тур - «Кожному своє»

(Методом «мозкової атаки» встановити відповідність між автором і його твором (хто швидше). Завдання роздані на картках)

1 команда

Автор	Назва твору
1. Нечуй-Левицький	«Мартин Боруля» 2
2. Карпенко-Карий	«Каторжна» 4
3. Франко	«Камінний хрест» 6
4. Грінченко	«Лісова пісня» 7
5. Коцюбинський	«3 журбою радість обнялась» 8
6. Стефаник	«Іванові Франкові» 10
7. Леся Українка	«Кайдашева сім'я» 1
8. Олександр Олесь	«Сойчине крило» 3
9. Франко	«Тіні забутих предків» 5
10. Вороний	«Гімн» 9

2 команда

Автор	Назва твору
1. Панас Мирний	«Intermezzo» 4
2. Старицький	«Чого являєшся мені у сні» 3
3. Франко	«Земля» 5
4. Коцюбинський	«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 1
5. Кобилянська	«І все-таки до тебе думка лине» 6
6. Леся Українка	«Блакитна Панна» 7
7. Вороний	«Облога Буші» 2
8. Винниченко	«Мойсей» 10
9. Олександр Олесь	«Момент» 8
10. Франко	«О слово рідне! Орле скутий» 9

V тур - «Літературний вернісаж»

(Членам команд роздаються картки, на яких записані терміни з теорії літератури. Пояснити їх)

1  команда

1)      Літературний процес (Історичний розвиток, функціонування руху національної та світової літератури).

2)  Соціально-побутова повість (Вид епічного твору, головна увага якого зосереджується на розкритті суперечностей і закономірностей суспільного життя, соціальній зумовленості дій і вчинків персонажів, зображенні їх у побутовому середовищі).

3)  Хроніка (Прозовий жанр літератури, який відображає суспільно-історичні, військово-історичні або сімейно-побутові дії у хронологічній послідовності, як вони відбувалися в житті).

4)  Корифеї (Видатні діячі в певній галузі мистецтва).

5)  Назвати жанри драматичного твору (Трагедія, драма, комедія, мелодрама, містерія, водевіль, трагікомедія, драма-феєрія).

6)  Філософська поезія (Жанр лірики, в якому переважають роздуми про сенс людського життя).

7)  Назвати віршові розміри (Двоскладові стопи: хорей, ямб; трискладові стопи: дактиль, амфібрахій, анапест).

8)      Гімн (Урочистий твір символічно-програмового змісту).

2  команда

1) Соціально-психологічний роман (Роман, у якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань. Основні риси жанру: зображення людини в складних формах життєвого процесу, багатоплановість сюжету, охоплення долі ряду дійових осіб, великий обсяг).

2)  Терцина (Строфа, що складається з трьох рядків, пов'язаних «безкінечним» ланцюгом рим: аба-бвб-вгв іт.д. З середнім рядком кожного тривірша римуються переший і третій рядок наступного. Наприклад, «Мойсей» І. Франка).

3)  Сонет (Вірш, що складається з 14 рядків зі схемою рим абба-абба-в в г - д г д; перший чотиривірш - теза, другий - антитеза, заключні два тривірші - синтез, узагальнення думки).

4)  Новела (Невеликий розповідний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням).

5)  Назвати літературні роди (Епос, лірика, драма).

6)  Драматичний етюд (Невеликий драматичний твір. Етюд - зарисовка з натури).

7)  Літературний характер (Образ-персонаж, розкритий як особистість у процесі розвитку).

8)      Художній стиль (Сукупність елементів художньої форми, що надає твору мистецтва певного естетичного виду, стійкої єдності образної системи).

VI тур - «Теоретична скарбничка»

(Члени команд по черзі дістають із скриньки картки із визначеннями. Завдання: з'ясувати, про який літературний напрям іде мова, назвати представників. (Кожній команді по 4 питання)).

1) Реалізм (Один із творчих методів у літературі та мистецтві. Реалізм у
літературі - це вірність зображення характерів персонажів, їх психології,
психології їх середовища. Основна властивість - за допомогою типізації
відбивати життя в образах, які відповідають суті явищ самого життя.

М. Старицький, Панас Мирний, І. Франко, І. Карпенко-Карий).

2)  Модернізм (Термін, яким називалися мистецькі явища кінця XIX -початку XX століття, що були новими в порівнянні з переважаючим реалістичним мистецтвом середини і другої половини XIX століття. Однією з особливостей модернізму є тісний зв'язок з філософією, яка вважала, що в центрі Всесвіту стоїть людина, її особиста свобода, її «я». Майже всі письменники середини і другої половини XIX століття.)

3)  Імпресіонізм (Літературний напрям, який відбиває світогляд романтиків. В художній творчості романтизм виявляється у показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає у боротьбу. Коцюбинський).

4)  Експресіонізм (Напрям у європейському мистецтві та літературі 10-20 pp. XX ст., характерною рисою є передача загостреного суб'єктивного світобачення митця, напруги його переживань та емоцій, бурхливої реакції на антигуманні суспільні явища. Стефаник).

5) Неоромантизм (Романтизм у нових умовах, художній метод у літературі й мистецтві, коли не задовольняючій митця реальній дійсності протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією.

Характерним є прагнення розірвати ідеал з дійсністю, піднесення постаті визначного героя, його порив у майбутнє. О. Кобилянська, Леся Українка).

6)  Символізм (Художній напрям, що виник у Франції в 70-х pp. XIX ст. Головний художній засіб - символ як спосіб вираження суті явищ життя та індивідуальних явищ митця. М. Вороний).

7)     Неореалізм (Течія в кіномистецтві й літературі, що виникла в Італії після Другої світової війни. Відзначається глибоким психологізмом і ліризмом, філософським осмислення життя, поєднанням з документальною достовірністю зображення. В. Винниченко).

8)     Романтизм (Світорозуміння, яке усвідомлює недосконалість оточуючого світу. Літературний напрям, який відбиває світогляд романтиків. В художній творчості романтизм виявляється у показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає у боротьбу. Шевченко, Куліш, Марко Вовчок).

VII тур - «Що в імені тобі моєму...»

(Назвати прізвища письменників, які мали такі псевдоніми)

/ команда

1)      Карпенко-Карий (Іван Тобілевич)

2)  Нечуй-Левицький (Іван Левицький)

3)  Панас Мирний (Панас Рудченко)

4)  Леся Українка (Лариса Косач)

5)  Василь Чайченко, Вартовий П.(Борис Грінченко)

2 команда

1)      Джеджалик (Іван Франко)

2)  Олександр Олесь (Олександр Кандиба)

3)  Арлекін, Віщий Олег, Кондратович, Микольчик (Микола Вороний)

4)      М. Старченко (Михайло Старицький)

5)      Іван Перекотиполе, Вільхівський Б. (Борис Грінченко)

VIII тур - «Вірю - не вірю»

(Члени команд по черзі відповідають «вірю» чи «не вірю» на поставлені питання)

1 команда

1)      У 70-90-х pp. XIX ст. українська проза жанрово збагатилася (Так).

2)  За жанром «Кайдашева сім'я» - соціально-побутовий роман (Ні).

3)  Панас Мирний народився у Миргороді на Полтавщині (Так).

4)  Василь Стефаник народився у с. Нагуєвичі на Львівщині (Ні, с. Русів на Івано-Франківщині).

5)  Перша збірка поезій Лесі Українки називалась «На крилах пісень» (Так).

6)  Вірш Лесі Українки «Contra spem spero» побудований на антитезах (Так).

7)  Михайло Коцюбинський народився у Києві (Ні, у Вінниці).

8)  У поемі Івана Франка «Мойсей» герой водив євреїв по пустині 20 років(Ні).

9)  Леся Українка працювала над «Лісовою піснею» лише 10-12 днів (Так)

10)       М. Старицький розпочинав свою літературну діяльність як поет (Так)

11)       Борис Грінченко відстоював навчання українською мовою, справедливо підкреслюючи: «З чужомовної науки дитина дуже часто стає... недотепною, важкою на думку» (Так)

12)       Ідея повісті «Тіні забутих предків» - гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя (Так)

2 команда

1)      І.Нечуй-Левицький народився у м. Стеблеві на Черкащині (Так)

2)  Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» складається з 35 розділів (Ні,30)

3)  Перша збірка І. Франка називалася «З вершин і низин» (Ні, «Баляди і розкази»)

4)  Ольга Кобилянська почала писати вірші, оповідання й повісті російською мовою (Ні, німецькою)

5)  Леся Українка написала перший вірш у 15 років (Ні, у 9).

6)  Головні персонажі «Лісової пісні» Лесі Українки; Мавка, Лукаш, мати Лукаша, Катерина (Ні, Килина)

7)  М. Коцюбинський присвятив новелу «Intermezzo» дружині (Ні, Кононівським полям).

8)  В. Винниченко народився на Харківщині (Ні, на Кіровоградщині, с.Веселий Кут (тепер Григорівка)).

9)      Борис Грінченко ще в дошкільному віці видавав саморобний журнал, в якому вміщував і свої дитячі поезії та казки (Так).

10)       О. Кобилянська подарувала В. Стефанику білу лілію в знак глибокої приязні (Так).

11)       М. Вороний був актором театральних труп Кропивницького і Саксаганського (Так).

12)       Основні проблеми роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: народна мораль, батьки і діти, добро і зло, земля і достаток, «пропаща сила», любов і сімейне щастя (Так).

ІХ тур - «Конкурс капітанів»

(Пояснити значення слів Intermezzo і феєрія)

1 команда

Intermezzo  (італійський   музичний  термін)  —  невелика  інструментальна п'єска, що виконується між діями драматичного чи оперного твору. Для М. Коцюбинського Intermezzo — перепочинок утомленого митця. У перерві між шквалами людських проблем письменник опиняється серед природи, слухає    замріяну    мелодію    степу,    милується    різнокольоровою    гамою природних звуків. Тому М. Коцюбинський обрав для своєї новели таку назву.

2 команда

Феєрія -  це циркова або театральна  вистава з фантастичним  казковим

сюжетом, у якій широко застосовуються сценічні ефекти і трюки.

X тур - «Шукаємо таланти»

(Завдання цього туру було домашнім завданням)

Інсценізація уривків із «Кайдашевої сім'ї» та «Лісової пісні».

IV.          Підсумок уроку.

V. Оцінювання (кожна правильна відповідь - 1 бал.)

VI. Домашнє завдання.

Література на літо відповідно до програми з української літератури 11 кл.